Церкви Риму – це значно більше, ніж культові християнські споруди. Серед їх числа знайдеться немало унікальних археологічних пам’яток, в стінах яких зберігаються безцінні твори мистецтва, залишки фресок, неперевершені мозаїчні панно. Церкви Риму перенесуть вас через нашарування часу до минулих епох, допоможуть відчути драматизм та велич історії християнства.
Basilica di Santa Cecilia in Trastevere
Базиліка святої Цецілії розташована в Трастевере – одному з найбільш колоритних районів історичного центру Вічного міста. Це одна з найдавніших римських базилік, що часто опиняється осторонь популярних туристичних маршрутів. Храм присвячений святій Цецилії, яка в католиків вважається покровителькою музики.
Достовірних, документально підтверджених фактів про життя святої не знайдено. Згідно з легендою, молода дівчина, що сповідувала християнство, відмовлялась одружуватись з язичником та бажала дати обітницю незайманості. Її нареченого, що погодився перейти до християнської віри, стратили, а саму Цецилію піддавали страшним тортурам. Перед смертю дівчина заповіла свій будинок Церкві, що перетворила його на місце культового вшанування.
Пізніше, у V сторіччі, тут була зведена християнська церква, яка неодноразово перебудовувалася. Сучасна Базиліка святої Цецілії є досить точною реконструкцією храму IX сторіччя. Перед храмом зведено атріум з великою вазою, з якої давні часи стікала вода для омовінь віруючих.
San Paolo fuori le Mura (Св. Павла за стінами)
Базиліка святого Павла за міськими стінами – одна з чотирьох патріарших базилік Риму. Тут упокоєні мощі апостола Павла. На відміну від інших, вона розташована за Аврелієвими стінами, у південній частині Риму. Базиліка була закладена імператором Костянтином на місці, де, за припущенням істориків, відбулось поховання апостола Павла.
У 386 році імператор Феодосій проголосив існуючу церкву не гідною цього священного місця та заклав фундамент нового, значно більшого храму. Коли Папа Лев I закінчив будівництво, в усьому Римі не було просторішої базиліки. Як не дивно, храм за багато років не зазнавав значних змін. Деякі перебудови сталися лише у 1823 році, коли внаслідок пожежі, храм вигорів практично повністю.
Одна з характерних особливостей базиліки є галерея портретів всіх Римських пап, розміщених в медальйонах по периметру будівлі. На цей час, на стінах лишається декілька вільних медальйонів. За легендою, кінець світу настане, коли останній медальйон заповниться портретом.
Santa Maria sopra Minerva
Базиліка Санта-Марія-сопра-Мінерва – є титулярною базилікою та одним з основних храмів Ордену Домініканців. Істрію базиліки можна відстежувати, починаючи з VIII сторіччя, коли на місці нинішнього храму була зведена ротонда на честь Діви Марії. В 750 році папа Захарій передав її монахиням, які рятувались від іконоборчих гонінь, що охопили Візантію. Ротонду назвали на честь Мінерви. Не виключно, що назва була обрана з причини сусідства з античним храмом Мінерви Халкідіки.
Передача Ротонди Мінерви Ордену Домініканців відбулась в 1266 році, а через 34 роки тут розпочали будівництво нової базиліки в готичному стилі. Зведення храму тривало до 1453 року, проте ще багато років будівля зазнавала неодноразових змін та удосконалень.
Базиліка Санта-Марія-сопра-Мінерва відома, як місце, де збирались комісії з питань єретиків та проводились ритуали відречення. Саме тут відрікались від своїх переконань Галілео Галілей та граф Каліостро.
