Рим – це місто-музей просто неба, по якому можна бродити годинами, роздивляючись безкоштовні музейні експозиції: античні руїни, фасади численних храмів та палаців. Проте, не всі скарби Вічного міста настільки очевидні. Найзагадковіші його раритети приховані в досить незвичних та навіть шокуючих місцях. До вашої уваги – добірка найзагадковіших та найбільш незвичних музеїв, які можна відвідати, мандруючи Вічним містом.
Катакомби на Аппієвій дорозі
Підземні лабіринти-некрополі перших християн, що розташовані на Аппієвій дорозі, зачаровують та змушують замислитися над швидкоплинністю земного буття та піднятися над щоденною рутиною. Стародавні римські катакомби перенесуть вас до I – II сторіччя нашої ери, у часи народження християнства.
Аппієва дорога поєднувала столицю з морським портом. Заборона на поховання померлих в межах Риму породила дещо дивну на сучасний погляд традицію, коли померлі знаходили останній притулок саме вздовж Аппієвої дороги. Тут можна зустріти розкішні усипальниці та колумбарії римської знаті, розташовані над землею.
Проте значно цікавіше спуститися під землю, де в тунелях, вирубаних у м’якому туфі, облаштовані ніші, у яких перші християни ховали своїх померлих. Язичницькі та світські малюнки мирно сусідують з фресками, що ілюструють сцени з Біблії, а також – ранньохристиянськими символами – зображеннями риби, агнця, голуба з оливковою гілкою у дзьобі. Саме тут ви можете доторкнутись до одного з перших свідчень художнього осмислення образу Ісуса Христа та всього християнського вчення.
Музей душ у чистилищі
Цей музей, що вражає до глибини душі, розташований у церкві Святого Серця Ісуса в Праті, неподалік від замка Святого Ангела на набережній Тибру. Церква, збудована у неоготичному стилі, нагадує різьблену шкатулку зі слонової кості. Пороте, такий вигляд вона отримала лише на початку XIX сторіччя, коли її відновили після страшної пожежі. До речі, саме наслідки пожежі і підштовхнули до створення настільки дивного музею.
Місцевий священник, Віктор Жуе, побачив у плямах кіптяви на стінах напівзруйнованої будівлі схожість з чиїмось сумним обличчям. На його думку, це було відображення душі, заточеної в чистилищі. Надихнувшись побаченим, Віктор Жуе став подорожувати Європою, збираючи свідчення того, що душі в чистилищі намагаються дати знати про себе живим. У музеї, створеному на основі його колекції, можна побачити книги Священного писання, молитовники, одяг, фотографії, дощечки з дивними, незрозумілими слідами, начебто залишеними руками, обпеченими полум’ям.
Мамертинська в’язниця
Одна з найдавніших будівель Риму, що сходить до часів майже легендарних римських царів, Мамертинська в’язниця, сьогодні відома, як один з найдивніших музеїв Риму. В’язниця розташована на території Римського форуму. Підземний комплекс складається з двох приміщень. Перше, що датують 640 – 626 рр. до н. е., друге добудували у 578 -534 рр.
Похмуре, тісне, смердюче приміщення, де нічим було дихати, куди не потрапляло сонячне світло, наводило жах на громадян Риму. Ув’язнені, які потрапляли до в’язниці, не затримувались у ній надовго. Значна частина в’язнів помирала ще до суду та винесення вироку – з причини виснаження, задухи та тортур.
Сюди потрапляли вороги Республіки, не лише представники ворожих держав, але й, так звана, п’ята колона. Існує легенда, що саме до Мамертинської в’язниці були заточені Святі Петро та Павло, де вони провели останні дні життя в очікуванні страти.
