Прогулюючись Вічним містом, ви обов’язково побачите безліч неперевершених скульптурних композицій, пам’ятників видатним історичним діячам, барельєфів. Та, звісно, ви зможете помилуватися численними фонтанами. До створення архітектурних пам’яток доклали рук талановиті італійські митці та архітектори, імена яких сьогодні відомі кожному. Знаменитий Фонтан черепах – один з таких шедеврів.
Історія створення
Чарівний Фонтан черепах прикрашає невеличку та дуже затишну площу Маттеї, названу на честь знатної ромської родини, що колись володіла палацами, що оточують площу. Іноді авторство фонтану, створеного у стилі пізнього Ренесансу, приписують Рафаелю. Але це не так. Робота над створенням фонтану відбувалась в період 1580 -1588 років за проєктом архітектора Джакомо делла Порта, а фігури юнаків-ефебів для скульптурної композиції були виготовлені Таддео Ландіні.
Фонтан черепах, які багато інших фонтанів міста, мав забезпечувати мешканців питною водою. Він увійшов до групи з 18 фонтанів, споруджених в Римі за наказом папи Григорія XIII, після відновлення давньоримського акведука Аква Вірго (пізніше – Аква Верджі), яке завершилось в 1570 році. Отже, виникала необхідність у вторинних підземних водоводах, що протяглись до різних кварталів міста.
На відміну від багатьох, аналогічних за призначенням, споруд, фонтан Черепах будували не за державні кошти. Та навіть не за рахунок Римсько-Католицької Церкви. Фінансувала будівництво приватна особа. Спочатку планувалось розмістити фонтан у прилеглому гетто, на площі Джудіа, де був ринок. Проте, римський аристократ Муцій Маттеї переконав уряд змінити проєкт та встановити фонтан на площі, де мешкали сім’ї цього знатного роду. В обмін на це він запропонував взяти на себе всі витрати щодо прокладення водовідводу, зведенню та утриманню фонтан. Особливості дизайну
Основна ідея проєкту була досить проста і стандартна. Але неперевершене оформлення, що створив молодий скульптор Таддео Ландіні, виділяє його на тлі інших. Скульптор прикрасив фонтан прекрасними фігурами чотирьох юнаків та вісьмома дельфінами, які спочатку планувалось втілити в мармурі. Але робота настільки захопила митця, що він не пожалів і бронзи, яка, на той час, коштувала значно дорожче. В результаті був виготовлений квадратний басейн з центральним постаментом, оточеним чотирма вишуканими раковинами та увінчаним чашею з сірого мармуру із вибитими із зовнішнього боку головами путті. Фігури бронзових ефебів, однією ногою спираючись на голови дельфінів, тяглися до верхньої чаші.
А де ж тоді черепахи? Вони з’явились пізніше. Вода до фонтану подавалась з акведука без напору. Внаслідок перепаду висот в цьому місці, напір води виявився недостанім для верхніх струменів. З цієї причини було вирішено знизити рівень фонтану. Для цього демонтували чотири верхні фігури дельфінів.
З видаленням дельфінів, підняті руки фігур юнаків почали здаватись не виправданими і не зрозумілими. Отже, для покращення композиції, під час реконструкції фонтана, що проводилась за наказом папи Олександра VII, були встановлені чотири бронзові черепахи. Після цього композиція набула нового змісту. Складається враження, що юнаки переконують черепах напитися води.
Автор цих милих черепашок лишився невідомим. Цікаво, що фігурки черепашок неодноразово крали, знаходили та повертали на місце. Проте, в 1979 році однієї з них так і не вдалося знайти. Після цього черепашок з фонтану замінили копіями, а три оригінальні зберігаються в Капітолійських музеях.
