Фонтан Аква Паола на пагорбі Янікул

В Римі – не одна сотня архітектурних пам’яток, відомих в усьому світі. А фонтанів в столиці Італії – понад трьох сотень. Один з найбільш відомих – оригінальний Аква Паола, споруджений на пагорбі Янікул на початку XVII століття. Він увічнює ім’я Папи римського Павла V. Історія фонтану сягає 109 року, коли імператор Траян збудував тут акведук для постачання в Рим чистої води.

Історія створення Аква Паола

На початку 1600 років в районі Траставере, та навіть – у сусідньому Ватикані спостерігався гострий дефіцит питної води. Папа римський Павло V виступив з ініціативою відновлення водопостачання: його надихнув фонтан Аква Феліче, який був відкритий у 1612 році, як вінець відтворення акведука та виконував не лише декоративну, але й побутову роль.

Аби зрозуміти як і що відбувалось, почати потрібно здалеку. З давніх-давен правий берег Тибру страждав від нестачі водопостачання. З десятка великих акведуків, збудованих римлянами, лише Акведук Траяна зведений в 109 році, забезпечував подачу питної води на правобережжя. Його протяжність – 57 км, а весь маршрут проходив територіями, викупленими імператором особисто.

В часи осади Риму остготами в 537 – 578 році, всі акведуки, що постачали воду в столицю, були зруйновані. Після відновлення Акведука Траяна одним з найвидатніших полководців, Флавієм Велизаріэм, протягом наступних століть водовід неодноразово руйнувався та відновлювався, поки не був повністю занедбаним.

Ситуація з проточною питною водою, що склалась на початок XVII століття в міських кварталах на правому березі Тібру (сучасні райони Трастевере, Монтеверде, частково – Праті і Борго Піо) була досить складною. Старі водоводи давно не працювали і мешканцям доводилось долати величезні відстані, щоб принести трохи свіжої чистої води або використовувати досить брудну воду з Тібру.

Та все змінилось з приходом Папи Павла V (1552 -1621 рр.) Понтифік чудово знав про ці проблеми та запропонував зайнятись реконструкцією одного з водоводів – Акведука Траяна. Для цього понтифік змушений був викупити численні джерела води, якими володіла родина Орсіні. Уже в 1608 році був акведук введений в експлуатацію. Його кінцевою точкою мав стати грандіозний за задумом фонтан Аква Паоло.

Проєктом Аква Паола займався автор Аква Феліче – Джованні Фонтана в співавторстві з Фламініо Понціо. Для створення шедевра архітектор обрав білий мармур. З нього були збудовані і велетенські ворота, що складались з трьох арок та ніш з боків. Фонтан прикрасили гербом Борджиа з зображеннями орла і дракона, тіарою Папи Римського і ключами, а також – фігурами янголів, що підтримували гербові знаки.

Фонтан Аква Паоло – справжнє увічнення водної стихії, що підкреслюють напівкруглі арки, через які вода надходить в мармурові басейни. Напівкруглий басейн, в який вода потрапляє з п’яти внутрішніх, був збудований лише в 1690 році.

Практичне значення Фонтана

Якщо переважна більшість римських фонтанів з самого початку створювались, як об’єкти мистецтва та декору, то Аква Паоло був суто прикладною спорудою, яка увінчувала відтворений акведук. Вдячні Римляни, задоволені тим, що в район Траставере нарешті прийшла чиста вода, почали користуватись фонтаном, як величезним джерелом. Вони купались в чаші фонтана, брали воду для побутових потреб та навіть купали в ньому домашніх тварин. Саме цьому в 1707 році вийшов спеціальний наказ, який забороняв використання води з фонтану.

Наказ мав ефект, але мешканці Траставере не перестали купатися в фонтані. Інколи це практикується і зараз, незважаючи на сувору заборону.